Хвороба розвивалася протягом двох десятиліть та повністю позбавила композитора слуху до 48 років. Нові дослідження доводять, що причиною стало захворювання на висипний тиф – поширеною за часів Бетховена інфекцією, яку часто переносять щури.
Якийсь час Бетховен слухав музику через тростину – він притуляв її до деки фортепіано, а інший кінець затискав у роті. Звуки від корпусу фортепіано через паличку чи тростину передавались зубам композитора, через них щелепам, потім кісткам черепа. Далі від кісток черепа звукові вібрації передавалися у внутрішнє вухо.
Бетховен користувався спеціальною паличкою, прикріпленою одним кінцем до передньої панелі фортепіано. Затискаючи інший кінець палички зубами, вінвідчував» виданий інструментом звук завдяки вібрації, що передається по паличці.
Однак саме у той період, коли його слух стрімко погіршувався, геніальний автор музики написав свої найзнаменитіші твори – 4 симфонії, Місячну сонату та багато інших.